ГІМН В’ЯЗНІВ НОРИЛЬСЬКА
Не боїмось тиранства більшовизму,
Нас не зломив кремлівський людожер,
Відомі нам усі жахи чекізму
І плач людей на землях РСР.
Пізнали ми катівні кадебістські
І табори, де смерті дух витав.
Безвинних розстріл в зонах під Норильськом
Погрозним зойком тундру пронизав.
Ми пред’явили уряду розбою
Протест насильству і святий наш гнів,
І чорний стяг з кровавою тасьмою
Кремлю каза-ланцем прикути псів.
Пліч-о-пліч стали всі ми брат до брата
За право жити без тюрем і пут.
Даремно смерть пашіла з автомата
І пси гарчали на невільний люд.
Нас не зломить рука раба-солдата, -
Свободи клич зігне і сталь штиків,
І не здолати крові водоспадом
Нестримний крок антибільшовиків.
І подих жертв комісій кадебістських
Воскресимо, яка пам’ять по собі.
А чорний прапор, де є крові відсвіт,
Нам шлях осяє в праведній борні.
Автори гімну – українець, вчитель зі Львівщини Василь Николишин і білорус, поет Григорій Климович. Текст написано в трюмі баржі маршрутом Дудінка – Красноярськ, куди на суд везли учасників повстання.
Повстання Норильському таборі № 5 почалося 25 травня 1953 року як відповідь за публічний розстріл 7 українців у житловій зоні. Через 15 хвилин в цій зоні не залишилося жодного представника табірної адміністрації. 26 травня 1953 року був створений відділ самооборони з представників різних національностей. 7 червня 1953 року почала працювати комія з Москви і представники повстанкому. 8 червня 1953 року після прийняття більшості вимог в’язні вийшли на роботу. 25 червня 1953 року після арештів у робочій зоні почався другий етап табірного страйку. З ретрансляторів навкруги зони цілодобово лунали заклики здаватися без бою. 30 червня 1953 року в зону прорвалися 4 пожежні машини і 100 офіцерів-чекістів з прив’язаними до рук автоматами (щоб не відібрали).
Повстанці обронялися тільки ножами, шматками арматури, брандспойтами з водою. Через 20 хвилин повстанці відбили наступ, задавивши захоплениеми машинами двох чекістів. 1 липня 1953 року на табір напала більша група чекцістів, які використостовували автомати і бойові гранати. Повстання було придушено, керівники розстріляні, активних учаників перевели до інших таборів.
ГИМН УГНЕТЁННЫХ НАРОДОВ СССР
(из агитационной листовки Украинской повстанческой арми 1943 года)
Насильем жестоким республик Свободу
Злодейски забрала советская Русь,
но будет разрушенный силой Народов
Наследник царизма – Советский Союз.
Припев: Довольно терпеть нам насилье, обманы
Кремлёвское рабство сметём мы в борьбе,
Вперёд, все народы, вперёд на тиранов,
И станем владыками сами себе!
Сквозь бури и грозы мы шли на Свободу,
Но Ленин Свободу на штык нанизал
А Сталин нас мучил за верность народу
И в рабство колхозов нам путь показал.
Мы с боем выходим из рабства и плена,
Захватчиков подлых с пути мы сметём,
В борьбе мы решаем судьбу поколений, –
Свободу народам и людям несём.
ГІМН ПОНЕВОЛЕНИХ НАРОДІВ СОВЄТСЬКОГО СОЮЗУ
(з агітаційної листівки Української повстанської армії від 1943 року)
Насильством жорстоким республік Свободу
Свавільно скорила московськая Русь,
Та буде народами знищений спільно
Наслідник царизму – Совєтський Союз.
Приспів: Годі коритися катові спільному
Годі терпіти московське ярмо,
Спільними силами станемо вільними,
Свободу народам й людині дамо.
Крізь бурі і грози ми йшли до Свободи,
Та Ленін Свободу на штик нанизав,
А Сталін нас мучив за вірність народу
І в рабство колгоспне всім шлях показав.
Виходим до бою ми з військом могутнім,
Загарбників підлих з шляху зметемо,
В боях ми здобудемо долю майбутню.
Свободу народам й людині дамо.
Не боїмось тиранства більшовизму,
Нас не зломив кремлівський людожер,
Відомі нам усі жахи чекізму
І плач людей на землях РСР.
Пізнали ми катівні кадебістські
І табори, де смерті дух витав.
Безвинних розстріл в зонах під Норильськом
Погрозним зойком тундру пронизав.
Ми пред’явили уряду розбою
Протест насильству і святий наш гнів,
І чорний стяг з кровавою тасьмою
Кремлю каза-ланцем прикути псів.
Пліч-о-пліч стали всі ми брат до брата
За право жити без тюрем і пут.
Даремно смерть пашіла з автомата
І пси гарчали на невільний люд.
Нас не зломить рука раба-солдата, -
Свободи клич зігне і сталь штиків,
І не здолати крові водоспадом
Нестримний крок антибільшовиків.
І подих жертв комісій кадебістських
Воскресимо, яка пам’ять по собі.
А чорний прапор, де є крові відсвіт,
Нам шлях осяє в праведній борні.
Автори гімну – українець, вчитель зі Львівщини Василь Николишин і білорус, поет Григорій Климович. Текст написано в трюмі баржі маршрутом Дудінка – Красноярськ, куди на суд везли учасників повстання.
Повстання Норильському таборі № 5 почалося 25 травня 1953 року як відповідь за публічний розстріл 7 українців у житловій зоні. Через 15 хвилин в цій зоні не залишилося жодного представника табірної адміністрації. 26 травня 1953 року був створений відділ самооборони з представників різних національностей. 7 червня 1953 року почала працювати комія з Москви і представники повстанкому. 8 червня 1953 року після прийняття більшості вимог в’язні вийшли на роботу. 25 червня 1953 року після арештів у робочій зоні почався другий етап табірного страйку. З ретрансляторів навкруги зони цілодобово лунали заклики здаватися без бою. 30 червня 1953 року в зону прорвалися 4 пожежні машини і 100 офіцерів-чекістів з прив’язаними до рук автоматами (щоб не відібрали).
Повстанці обронялися тільки ножами, шматками арматури, брандспойтами з водою. Через 20 хвилин повстанці відбили наступ, задавивши захоплениеми машинами двох чекістів. 1 липня 1953 року на табір напала більша група чекцістів, які використостовували автомати і бойові гранати. Повстання було придушено, керівники розстріляні, активних учаників перевели до інших таборів.
ГИМН УГНЕТЁННЫХ НАРОДОВ СССР
(из агитационной листовки Украинской повстанческой арми 1943 года)
Насильем жестоким республик Свободу
Злодейски забрала советская Русь,
но будет разрушенный силой Народов
Наследник царизма – Советский Союз.
Припев: Довольно терпеть нам насилье, обманы
Кремлёвское рабство сметём мы в борьбе,
Вперёд, все народы, вперёд на тиранов,
И станем владыками сами себе!
Сквозь бури и грозы мы шли на Свободу,
Но Ленин Свободу на штык нанизал
А Сталин нас мучил за верность народу
И в рабство колхозов нам путь показал.
Мы с боем выходим из рабства и плена,
Захватчиков подлых с пути мы сметём,
В борьбе мы решаем судьбу поколений, –
Свободу народам и людям несём.
ГІМН ПОНЕВОЛЕНИХ НАРОДІВ СОВЄТСЬКОГО СОЮЗУ
(з агітаційної листівки Української повстанської армії від 1943 року)
Насильством жорстоким республік Свободу
Свавільно скорила московськая Русь,
Та буде народами знищений спільно
Наслідник царизму – Совєтський Союз.
Приспів: Годі коритися катові спільному
Годі терпіти московське ярмо,
Спільними силами станемо вільними,
Свободу народам й людині дамо.
Крізь бурі і грози ми йшли до Свободи,
Та Ленін Свободу на штик нанизав,
А Сталін нас мучив за вірність народу
І в рабство колгоспне всім шлях показав.
Виходим до бою ми з військом могутнім,
Загарбників підлих з шляху зметемо,
В боях ми здобудемо долю майбутню.
Свободу народам й людині дамо.